тон

тон
-у, ч.
1) фіз., муз. Звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук. || Взагалі звук, певне звучання, викликане періодичним коливанням повітря. || Характер, якість звучання чого-небудь.
2) муз. Співвідношення двох звуків, що охоплюють 1/6 октави і є мірою для визначення розміру якісної величини інтервалу; складається з двох півтонів. Почати пісню на тон вище.
3) муз. Те саме, що тональність 1).
4) мед. Звук працюючого серця, його клапанів. || Звук, що утворюється під час простукування порожнинних органів людського тіла.
5) Характер звучання голосу людини за висотою та силою під час мовлення.
6) Характер звучання мови людини, манера висловлювання, що виражають різні емоційні відтінки, ставлення до об'єкта мовлення, настрій того, хто говорить, і т. ін. || Манера, стиль викладу письмової мови кого-небудь.
7) Манера поводитися, стиль і характер поведінки людини. Правила доброго тону.
8) Колір, забарвлення або відтінок якогось кольору. || Вихідний, найпростіший колористичний елемент чого-небудь. || Загальний кольоровий лад художнього твору. || Ступінь яскравості, насиченості кольору або сукупності відтінків на певній ділянці малюнка, фотографії, картини.
9) перен. Загальна спрямованість, характерна особливість чого-небудь.
10) муз. У системі церковних ладів – позначення ладу: перший тон, другий тон і т. д.
11) Назва ручки або кнопки, якою регулюється висота звуку на аудіоапаратурі (приймачах, плеєрах, підсилювачах та ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?
Синонимы:

Полезное


Смотреть что такое "тон" в других словарях:

  • тон — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? тона, чему? тону, (вижу) что? тон, чем? тоном, о чём? о тоне; мн. что? тона и тоны, (нет) чего? тонов и тонов, чему? тонам и тонам, (вижу) что? тона и тоны, чем? тонами и тонами, о чём? о тонах и о… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Тон — (от греч. τόνος  натяжение, напряжение)  наделённое значимостью контрастное варьирование высотно мелодических голосовых характеристик при произнесении языковых единиц. В фонетическом отношении тон есть акустический коррелят физиологического… …   Лингвистический энциклопедический словарь

  • ТОН — ТОН, тона, мн. тоны тона, тонов, муж. (греч. tonos). 1. Звук, порождаемый периодичным колебанием воздуха, музыкальный звук, в отличие от шума (физ., муз.). «Аккордом называется одновременное сочетание трех, четырех или пяти различных тонов,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ТОН — (лат., от греч. teino растягивать, усиливаться). 1) производимый человеческим голосом или инструментом музыкальный звук определенной высоты. 2) звучность инструментов, 3) в живописи: цвет красок. 4) в общежитии: обращение человека с людьми, его… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Тон — «Тон» может означать: Целый тон в музыке  музыкальный интервал, либо тон  буквенное или словесное обозначение высоты звука. Тон в лингвистике Тон в живописи Тон в теории цвета Теория официальной народности Фамилия: Тон, Александр… …   Википедия

  • ТОН — танкоопасное направление Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ТОН тяжёлый особого назначения нож ТОН «тюрьма особого назначения»… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • тон — См. звук, шум задавать тон, задать тону, подделываться под тон... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. тон окраска, расцветка, раскраска, цвет, краска, окраска, колер; мелодия …   Словарь синонимов

  • ТОН — муж., франц., муз. всякий звук, звон, гул, голос; а всякое изменение звука есть повышение или понижение тона. Попасть в тон, взять заданную ноту. | муз. качество звука или зык. Хороший и плохой тон скрипки. У этого рояля тон полный, густой и… …   Толковый словарь Даля

  • тон — а; мн. тона и тоны; м. [от греч. tonos поднятие, возвышение, повышение голоса] 1. Музыкальный звук определённой высоты в отличие от шума. Низкий, высокий т. Колокола разных тонов. Переливчатый т. скрипки. Аккорд из четырёх тонов. Петь, играть не… …   Энциклопедический словарь

  • ТОН — звук определ. высоты; в простейшем случае чистый тон, т. е. синусоидальное колебание данной частоты. Т. может иметь тембральную окраску, т. е. содержать составляющие неск. частот. Высота Т. определяется осн. частотой звука (основной тон) и в… …   Физическая энциклопедия

  • тон — тон/, мн. тон/а, тон/ов(цвет) и тон/ы, тон/ов и тон/ов (звук) …   Морфемно-орфографический словарь

Книги

Другие книги по запросу «тон» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»